НАСТАНОВИ АДМІНІСТРАЦІЇ ТА КЕРІВНИЦТВУ МЕДИЧНОГО ЗАКЛАДУ ЩОДО ПОДОЛАННЯ СТИГМИ І ДИСКРИМІНАЦІЇ. Серія вебінарів від IAPAC

Ласкаво просимо до Модуля 3 онлайн-курсу, який спрямований на подолання стигми і дискримінації у медичних закладах, що надають послуги з лікування, супроводу та профілактики ВІЛ.

У першому і другому модулях ми визначили поняття стигми і дискримінації, встановили їхні причини і наслідки, а також розглянули кілька стратегій подолання цих явищ у медичних закладах та окреслили, як стигма проявляється у закладах охорони здоров’я.

Модуль 3 має на меті надати практичні поради для адміністрації та керівництва медичного закладу щодо того, як визначити рівень стигми і дискримінації у закладі та розробити, ввести в дію і слідкувати за дотриманням норм поведінки і комплексу заходів, спрямованих на протидію стигматизуючим практикам, що мають місце у медичному закладі

Попри значні позитивні зрушення, що мали місце протягом останніх 40 років, стигма щодо ВІЛ все ще залишається одним з основних викликів, з якими стикаються люди, які живуть з ВІЛ. Негативне ставлення суспільства до людей, які живуть з ВІЛ, загрожує досягненню поставлених ЮНЕЙДС цілей 90-90-90 до 2020 року.

Під поняттям «цілі 90-90-90» мається на увазі, що 90% людей, які живуть з ВІЛ, повинні знати про свій статус, 90% людей, які живуть з ВІЛ, які знають про свій статус, повинні отримувати антиретровірусну терапію, у 90% людей, які живуть з ВІЛ, які знають про свій статус і отримують антиретровірусну терапію, повинна спостерігатися вірусна супресія. Вірусна супресія є наслідком успішного лікування ВІЛ, що попереджає не лише прогресування захворювання, але й передачу ВІЛ статевим шляхом.

У сфері охорони здоров’я стигма, що стала дією, та проявляється у формі дискримінаційних ставлення і практик нерідко є відображенням упереджень, які переважають серед широких мас населення. Вона заважає доступу людей, які живуть з ВІЛ, до послуг з лікування, супроводу та профілактики ВІЛ, починаючи із послуги з тестування на ВІЛ. Крім того, стигма перешкоджає довгостроковому отриманню медичної допомоги та утриманню у системі надання допомоги ВІЛ-інфікованим пацієнтам, що призводить до негативних наслідків для здоров’я людей, які живуть з ВІЛ, а також громадського здоров’я в цілому.