Вірусний гепатит В

Вірусний гепатит В

Вірусний гепатит В – захворювання печінки, яке розвивається внаслідок інфікування ДНК-вірусом гепатиту В.

Інкубаційний період (від моменту зараження до перших клінічних проявів) у середньому становить 90 днів, але можливо 60-180 днів.

Небезпека: на сьогоднішній день ВГВ є невиліковною хворобою, а тому інфікування вірусом гепатиту В можна попередити за допомогою вакцинації.

 Важливо знати: Згідно зі статистичними даними ВООЗ, у світі 257 млн. людей інфіковано хронічним вірусним гепатитом В (наявність HBsAg гепатиту В у крові протягом 6 міс).

Хронічна інфекція розвивається в 90% дітей грудного віку, інфікованих від матерів.

У 20–30% випадків ВГВ розвивається цироз або (та) рак печінки.

Майже 686 000 людей помирає щороку від ускладнень інфекції гепатиту В.

 Як можна інфікуватися?

 Через контакт з інфікованою кров’ю та іншими рідинами організму (слина, вагінальні виділення, сім’яна рідина, кров, грудне молоко)

Вірус гепатиту В залишається життєздатним на поверхнях від 7 днів у засохлій краплині біологічної рідини (крові), тому можна інфікуватися через забруднений медичний, немедичний інструментарій. Також, при активній формі захворювання, вірус гепатиту B може міститися у слині в достатній кількості для інфікування.

Шляхи інфікування:

1. Вертикальний шлях: зараження від інфікованої матері до дитини внутрішньоутробно, під час пологів, грудному вигодуванні та при наявності тріщин.
2. Статевий шлях, незахищений секс (зокрема ЧСЧ, СР).
3. Зараження внаслідок спільного використання голок, шприців та інших засобів, при вживанні наркотиків ін'єкційно та інтраназально.
4. Зараження при використанні нестерильного медичного інструментарію, під час переливання інфікованої крові, проведення гемодіалізу, при хірургічних операціях, стоматологічних процедурах.

Зараження нестерильним багаторазовим інструментарієм при татуюванні, пірсингу, манікюрі, косметологічних, перукарських та інших процедурах, пов’язаних із пошкодженням шкіри.

Розвиток та прояви хвороби:

У гострій стадії ВГВ може мати безсимптомний перебіг. У 30 % хворих хронічна інфекція через декілька років переходить у цироз та рак печінки.

Більшість людей не помічають симптомів у гострій стадії інфекції, однак може бути: жовтяниця (пожовтіння шкірних покривів та слизових оболонок), нудота, блювання, надмірна втома, болі в животі, знебарвлення стільця та потемніння сечі.

Специфічна профілактика:

1. Діти від народження до 6 місяців (вакцинуються згідно Національного календаря щеплень 3-разово). У 95% дітей грудного віку та дітей до 5 років формується захисний стійкий імунітет .
2. Особи, які мають професійно ризик інфікування або які належать до поведінкових груп ризику повинні також вакцинуватися 3-разово.

Неспецифічна профілактика:

1. Для попередження медичного інфікування та забезпечення безпечних маніпуляцій) необхідно використовувати одноразовий медичний інструментарій (шприци, голки, cкарифікатори, крапельниці, гінекологічні оглядові дзеркала, інший інструментарій).
2. Використання засобів індивідуального побутового призначення (зубні щітки, леза для гоління, контактні лінзи, глюкометри).
3. Використання надійно простерилізованного медичного інструментарію багаторазового призначення (стоматологічний, хірургічний, лабораторний та інший).
4. У громадських закладах (салонах краси, косметичних, перукарнях тощо) використання належно простерилізованого косметологічного, манікюрного, перукарського та інструментарію для пірсингу, татуажу.

Індивідуальна профілактика :

1. Своєчасне тестування та вакцинація груп ризику професійних та поведінкових. Більший ризик інфікуватися на ВГВ і потребу в тестуванні та вакцинації потребують:

• особи перед плановим оперативним втручанням;
• статеві партнери людей, інфікованих ВГВ;
• чоловіки, що мають статеві контакти з чоловіками (ЧСЧ);
• особи, що вживають ін'єкційні наркотики;
• люди, що мають більше одного статевого партнера;
• люди з хронічним захворюванням печінки або нирок;
• члени сімей осіб, інфікованих ВГВ;
• пацієнти, що проходять гемодіаліз, переливання крові та її компоненти;
• люди, які подорожують до країн із високим рівнем поширеності гепатиту В;
• ВІЛ-інфіковані особи, хворі на ВГС та ВГD.
• люди, які контактують із людською кров'ю та іншими біологічними рідинами за професійними обов’язками;
• пацієнти і співробітники установ для осіб із затримкою психічного та розумового розвитку.
• учасники АТО (люди, які мали ризик інфікування в польових умовах).

2. Безпечний секс, застосування бар’єрних методів захисту (презервативів).
3. Усвідомлене ставлення до свого та здоров'я своїх близьких людей, особиста гігієна.