Що таке целіакія?

Що таке целіакія?

Целіакія – це порушення травлення, що виникає внаслідок непереносимості глютену і є імунною реакцією на вживання в їжу продуктів, що його містять. Вперше захворювання було описане у ІІ-ІІІ ст. нашої ери грецьким лікарем Аретеєм. Тоді воно отримало назву «страждання кишківника». І лише в 1950р. голландський педіатр Діке у своїй дисертаційній роботі довів, що причиною недуги є білок злакових.

Глютен є білковою сполукою, що міститься в різних видах злакових, зокрема, у пшениці, житі, ячмені, вівсі. Його використовують у харчовій промисловості, штучно збагачуючи хліб та випічку для покращення їх технологічних властивостей, а також додають до інших продуктів – напоїв, м’ясних виробів, пакетованих супів тощо.

Целіакія – це генетично обумовлене захворювання. Ризик захворіти становить 1 до 10 серед людей, хто має хворих родичів. Раніше целіакія вважалася рідкісним захворюванням, частота якого оцінювалася як 1:5000 - 1:10000. Сучасна статистика країн Європи та Сполучених Штатів Америки показує, що частота целіакії коливається в межах 1:100 - 1:300.

Жінки більш схильні до цієї патології, тому глютенова ентеропатія виявляється в них вдвічі частіше. Через те, що прояви целіакії малоспецифічні, характеризуються періодами загострення та ремісії, а також часто малосимптомним перебігом, діагностика хвороби на ранніх стадіях є ускладненою.

Білок глютен, а також споріднені з ним авенін, гордеїн пошкоджують ворсинки тонкого кишківника, що беруть активну участь у процесі травлення та всмоктування поживних речовин у кров. Виникає, так званий, синдром мальабсорбції, що може призвести до серйозних ускладнень. Незалежно від того, як багато людина споживає їжі, якщо ворсинки пошкоджені, то організм може не отримати достатню кількість нутрієнтів, вітамінів та мінералів.

У дітей та дорослих ознаки та симптоми целіакії можуть значно відрізнятися.

Ознаки та симптоми, що пов’язані з травленням:

• проноси або закрепи;
• біль та здуття живота;
• нудота та блювота;
• втрата ваги.

Однак, більш ніж половина дорослих, хворих на целіакію, мають ознаки та симптоми, не пов'язані з травною системою. До них належать:

• анемія (як правило, залізодефіцитна);
• втрата кісткової щільності (остеопороз) або розм’якшення кісток (остеомаляція);
• сверблячий, пухирчастий висип на шкірі, виразки в ротовій порожнині;
• головні болі та втома;
• неврологічні порушення, такі як оніміння та поколювання у ступнях і долонях, можливі проблеми з рівновагою та порушення когнітивних функцій;
• болі в суглобах;
• зниження функціонування селезінки (гіпоспленізм).

Діти з целіакією частіше, ніж дорослі мають проблеми з травленням та відповідну симптоматику.

Неможливість засвоєння поживних речовин може призвести до:

• затримки фізичного та психічного розвитку для немовлят;
• пошкодження зубної емалі;
• втрати ваги, анемії;
• дратівливості;
• відставання у фізичному розвитку, низькорослості;
• затримка статевого дозрівання.

До неврологічних симптомів належать дефіцит уваги, гіперактивність, порушення в навчанні, головні болі, відсутність координації м’язів та судоми.

До групи ризику належать:

• близькі родичі із целіакією або герпетиформним дерматитом;
• особи з цукровим діабетом І типу;
• особи із синдромом Дауна або синдромом Тернера;
• особи з аутоімунними захворювання щитоподібної залози;
• особи з мікроскопічним (лімфоцитарним або колагенозним) колітом;
• особи, які страждають на хворобу Аддісона.

Генетична схильність у поєднанні з вживанням їжі з глютеном (клейковиною) та іншими факторами можуть сприяти виникненню целіакії, проте, точна причина її невідома.

Провокуючими факторами можуть бути штучне вигодування немовлят, шлунково-кишкові інфекції та бактерії кишківника. Іноді целіакія набуває активності після операції, вагітності, пологів, вірусної інфекції або сильного емоційного потрясіння, стресу.

Багато людей, які страждають на целіакію, навіть не здогадуються про цей недуг. Діагноз встановлюється за результатами основних та допоміжних методів обстеження. Для діагностики целіакії інформативними є специфічні дослідження зразків крові хворого та певні інструментальні дослідження. Важливо пройти тестування на целіакію, перш ніж спробувати безглютенову дієту. Виключення глютену з раціону може призвести до невірного тлумачення результатів аналізів, прийнявши їх за норму.

Специфічного лікування целіакії не існує. Сувора дієта без глютену протягом усього життя – це єдиний спосіб управління хворобою. Основні продукти, що містять глютен: пшениця, ячмінь, булгур, дурум, солод, жито, манна крупа. Клейковина може бути прихована в інших продуктах харчування, ліках та нехарчових продуктах, зокрема, модифікований харчовий крохмаль, консерванти та харчові стабілізатори, солодощі, деякі лікарські речовини, вітамінні та мінеральні добавки, трав'яні та харчові добавки, губні помади, зубні пасти та ополіскувачі для рота.

Перш ніж зробити покупку, необхідно уважно вивчити етикетку!

Лише дієтолог, який працює з пацієнтами з целіакією, може допомогти спланувати здорову безглютенову дієту. Навіть незначна кількість глютену в раціоні може завдати шкоди. Видалення глютену з раціону поступово зменшує запалення в тонкому кишківнику. Зазвичай у дітей репаративні процеси відбуваються швидше, ніж у дорослих, від 3 до 6 міс. Для дорослих повне загоєння може зайняти кілька років.

Надалі, регулярне медичне спостереження є запорукою контролю над хворобою!

Використано матеріали:

https://www.healthline.com/health/celiac-disease-sprue

https://celiac.org/about-celiac-disease/what-is-celiac-disease/

https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/celiac-disease/symptoms-causes/syc-20352220