Профілактика туберкульозу у дітей

Якщо імунна система не спрацює як слід, то може розвинутись або прихована інфекція, або туберкульоз. Інколи від зараження до прояву хвороби минає майже рік.

Чому в деяких випадках імунна система не спрацьовує?

Цьому є кілька причин: мікобактерії вміють уникати знищення і впливати на імунну відповідь, вакцина є недостатньо дієвою, а розвитку туберкульозу значно сприяють ВІЛ-інфекція та навіть брак вітамінів А і D.

Сьогодні єдиною протитуберкульозною вакциною, рекомендованою для масового застосування, є вакцина Кальметта і Жерена (БЦЖ)— жива вакцина. Вважається, що за 90 років існування, із урахуванням стандартизації і поліпшення штамів, вакцина БЦЖ запобігла 7-10 мільйонам нових випадків туберкульозу.

ВООЗ рекомендує одноразову вакцинацію новонароджених у якомога більш стислі терміни після народження. Доведено, що вакцина БЦЖ не запобігає інфікуванню туберкульозом, тобто виникненню латентної туберкульозної інфекції, яка у будь-який момент подальшого життя (особливо за умови дії чинників ризику) може призвести до розвитку активного туберкульозу. За даними мета-аналізу, проведеного у 2012 році, вакцинація на 50% знижує ризик захворювання. Проте найбільш ефективною вакцинація БЦЖ виявилася стосовно розвитку генералізованих, ускладнених форм туберкульозу в дітей молодшого віку, які є найбільш схильними до несприятливого перебігу захворювання.

Для запобігання туберкульозу у дітей та підлітків необхідно:

• Відповідально ставитися батькам до свого здоров'я, цікавитися заздалегідь про здоров'я тих людей, які будуть жити тимчасово у вашій родині.
• Проходити профілактичне рентгено-флюорографічного обстеження (старше 15 років), особливо якщо в сім'ї є новонароджена дитина.
• Обов'язково звертатися до лікаря, якщо дитина була в контакті з хворим на туберкульоз.
• Оберігати вашу дитину від тривалого контакту з хворим -  це знизить ризик захворювання.
• Обов'язкове обстеження у лікаря-фтизіатра при встановленні інфікування дитини по пробі Манту.

Також, слід повноцінно харчуватися, не мати шкідливих звичок, вести здоровий спосіб життя, своєчасно проводити щеплення! Основні доступні для всіх способи формування здорового способу життя потребують відмови від шкідливих звичок (вживання тютюну, алкоголю та наркотичних речовин), виховання культури спілкування, раціонального харчування, дотримання режиму праці та відпочинку, систематичних занять фізичною культурою та спортом, підвищення санітарної культури та гігієнічних знань. Здоровий спосіб життя людини направлений не тільки на зберігання та зміцнення власного здоров’я, але й на гармонійний розвиток дітей, оптимальне поєднання їх фізичних та духовних інтересів.