Оновлене «Керівництво з лікування резистентного туберкульозу»

У 2020 році Всесвітня організація охорони здоров’я внесла ряд важливих змін до світового стандарту лікування резистентного туберкульозу. В опублікованому в липні 2020 року «Керівництві активіста з лікування лікарсько-стійкого туберкульозу» (додається) детально описуються ці зміни та наголошується важливість переходу від звичайних ін’єкційних схем лікування до більш коротких, на основі бедаквіліну.

Під час пандемії COVID-19 в світі, зважаючи на введення карантину, перебої в наданні послуг закладами охорони здоров’я та зниження рівню доходів у населення, необхідність щоденного введення ін’єкційних препаратів протягом тривалого часу, що є основою звичайних ін’єкційних схем, призводить до обмеження доступу хворих на резистентні форми туберкульозу до лікування. До того ж, звичайні ін’єкційні засоби з групи аміноглікозидів, які раніше вважалися ключовим компонентом лікування резистентного туберкульозу, мають досить серйозні побічні ефекти, що можуть спричинити стійку втрату працездатності.

Новий світовий стандарт допомоги, базуючись на дослідженні, яке було проведено в 38 країнах і охопило 13 000 хворих на лікарсько-стійкий туберкульоз, пропонує більш короткі, ефективніші та менш токсичні схеми лікування на основі бедаквіліну.

Окремо розглядаються схеми лікування лікарсько-стійкого туберкульозу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, питання взаємодії антиретровірусних та протитуберкульозних препаратів, можливість застосування бедаквіліну та деламаніду у дітей, підлітків та вагітних жінок, схеми лікування позалегеневого туберкульозу та ко-інфекції ТБ/гепатит С, питання активного моніторингу ефективності лікування та побічної дії препаратів.

ВООЗ визначає бар’єри доступу до впровадження нових схем лікування лікарсько-стійкого туберкульозу та наголошує на необхідності внесення нових протитуберкульозних препаратів до національних програм боротьби з туберкульозом.

Як видно з назви, цей документ буде корисним не тільки фтизіатрам, але й представникам неурядових організацій, які працюють в сфері протидії туберкульозу. Один з розділів Керівництва присвячений саме роботі неурядових організацій з подолання бар’єрів та створення рівного доступу до нового лікування резистентного туберкульозу.

Впровадження коротших схем лікування резистентного туберкульозу (в т.ч. пероральних) може суттєво полегшити навантаження на системи охорони здоров’я, які сьогодні беруть участь у боротьбі з COVID-19, знизити ризик інфікування COVID-19 пацієнтів з туберкульозом шляхом скорочення кількості щоденних візитів до медичного працівника і мінімізації відвідування хворими на туберкульоз медичних закладів.