Негоспітальна пневмонія

Негоспітальна пневмонія
 
Негоспітальна пневмонія – це доволі розповсюджене запальне захворювання легень, що може вражати людей будь-якого віку. Негоспітальна пневмонія виникає поза умовами лікарні або в перші 2 доби після госпіталізації. Внутрішньолікарняна пневмонія, навпаки, виникає в пацієнтів, які нещодавно перебували в лікарні або мешкають у закладах тривалого догляду.

 
Симптоми негоспітальної пневмонії виникають внаслідок запалення та заповнення альвеол легень рідиною, що викликає задишку, лихоманку, болі у грудній клітці та кашель. Діагноз встановлюють шляхом оцінки симптомів, фізичних методів, огляду хворого (перкусії, аускультації), рентгенографії та дослідження мокроти. Це типове ускладнення грипу та ГРВІ, яке є одним із провідних чинників смерті від інфекційних хвороб. Збудниками негоспітальної пневмонії можуть бути різні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби), передача яких здійснюється повітряним шляхом. Захворювання завжди розпочинається гостро з підвищення температури тіла до 39-40 градусів, супроводжується потовиділенням, ознобом. Хворого турбує біль у грудях, що посилюється при диханні, слабкість, головний біль, біль у м’язах та суглобах. Протягом першої доби кашель сухий, пізніше він стає вологим із відхаркуванням зеленкуватої мокроти. З’являється задишка, відчуття «закладеності у грудях». Факторами ризику негоспітальних пневмоній можуть бути хронічні хвороби легень, ВІЛ-інфекція та інші стани, що знижують імунітет, похилий вік людини, тютюнокуріння.
 
Пневмонію називають «головним вбивцею маленьких дітей». Пневмонія та діарея досі віднімають життя великої кількості дітей у країнах, що розвиваються. Щорічна кількість випадків захворювання на пневмонію в дітей до 5 років становить приблизно 150 млн., щорічні випадки смерті від пневмонії – близько 2 млн.
 
У м. Києві загальна захворюваність дорослого населення на пневмонії з 2015 по 2019 рік зросла на 4,2%, смертність від пневмонії та грипу збільшилась на 36,5% (з 2018 по 2019 рік – на 12,8%). Протягом останніх 5 років смертність дітей від 0 до 17 років від хвороб органів дихання знизилась на 17,4%. Таку ж тенденцію має захворюваність дітей на хвороби органів дихання, а також інвалідність дітей внаслідок цього класу хвороб.
 
Зважаючи на те, що головним збудником негоспітальних пневмоній, менінгітів та інших заразних хвороб є гемофільна паличка типу b (Haemophilus influenzae типу b – Hib) у Національний календар щеплень в Україні введено вакцинацію дітей першого року життя проти цієї інфекції, яка особливо небезпечна для дітей до 5 років. Щеплення для профілактики Hib-інфекції  проводяться дітям у віці 2, 4 та 12 місяців.
 
До рекомендованих щеплень в Україні відноситься вакцинація від пневмококової інфекції, яку проводять дітям, дорослим, особам похилого віку (особливо тим, які мешкають в інтернатах). Пневмокок спричиняє тяжкі пневмонії, гострі отити. Щеплення від пневмококової інфекції рекомендовано дітям до 5 років, особливо недоношеним та тим, хто відвідує дитячі заклади, дітям, які довго та часто хворіють, особам, старшим за 60 років. Через вікову інволюцію імунної системи та наявність хронічних захворювань люди похилого віку належать до особливої групи ризику. Вони дуже чутливі до пневмокока, грипу та інших респіраторних інфекцій. У Фінляндії та Бразилії вакцина проти пневмокока допомогла значно знизити захворюваність на пневмонію літніх людей. Вона ефективна для дітей першого року життя, пацієнтів з хронічною обструктивною хворобою легень.  
Заходами профілактики негоспітальних пневмоній є вакцинація проти кору, пневмококової та гемофільної інфекцій, щорічна імунізація проти грипу, уникнення масових заходів і контактів з хворими людьми, ведення здорового способу життя і загартування, часте провітрювання та вологе прибирання приміщень, відмова від куріння і уникнення забруднення тютюновим димом помешкань, робочих місць, своєчасне звернення до лікаря і за необхідності госпіталізація.
 
Лікування спрямоване на мікроорганізм, що викликав пневмонію, а найбільш ефективний антибіотик визначається в лабораторних умовах. Якщо антибактеріальна терапія підібрана правильно, то лихоманка зникає через 1-2 дні, інші симптоми – протягом тижня, повне одужання наступає приблизно за 1 місяць. Лікування вірусних пневмоній, які складають третину всіх негоспітальних пневмоній, включає кисневу терапію, лікування супутніх захворювань та бактеріальних ускладнень. Проти окремих вірусних інфекцій існують противірусні препарати, які використовують для лікування пацієнтів із груп ризику.