Гострий середній отит

Гострий середній отит

Гострий середній отит – це гостре запалення слизової оболонки порожнини середнього вуха.
Середній отит виникає на тлі порушення імунного захисту слизової оболонки верхніх дихальних шляхів і середнього вуха, внаслідок переохолодження, гострих респіраторних та інших інфекційних захворювань, травм середнього вуха. Викривлення перегородки носа, гіпертрофічний риніт, аденоїди, різкі перепади барометричного тиску також сприяють виникненню отиту.

Збудники інфекції: бактерії (стрептококи, пневмококи, стафілококи, бактерії Hib), рідше віруси (грипу, парагрипу, кору) із носоглотки можуть потрапити через євстахієву трубу і викликають запалення середнього вуха.

За характером запалення гострий середній отит буває катаральним (серозним), який має 3 стадії та гнійним – має 5 стадій:
1 стадія: запалення євстахієвої труби, коли інфекція потрапляє із носоглотки у трубу, потім виникає євстахіїт. Можливі шум у вусі і відчуття закладеного вуха.
2 стадія: гостре катаральне запалення середнього вуха, коли з’являється сильний біль, шум у вусі, відчуття «переливання», закладеного вуха, можливе підвищення температури, головний біль, загальне нездужання, почервоніння барабанної перетинки. Якщо це катаральний отит, то він на цій стадії закінчується і при своєчасному лікуванні переходить в останню (репаративну) стадію.
3 стадія: доперфоративна стадія. Окрім всіх попередніх симптомів запалення та інтоксикації, в порожнині середнього вуха накопичується гній, сильно погіршується слух і врешті-решт барабанна перетинка може тріснути.
4 стадія: постперфоративна стадія, коли після розриву барабанної перетинки гній витікає назовні, знижується температура, зникають біль та шум і стан значно покращується. Після того, як гній повністю витік, отит переходить у репаративну стадію.
5 стадія: репаративна стадія, при якій відновлюється слух, нормалізується загальний стан, катаральний отит повністю завершується, а гнійний – після загоювання і відновлення барабанної перетинки.

При своєчасному та правильному лікуванні прогноз сприятливий. Слух повністю відновлюється, але в окремих випадках може виникнути часткова втрата слуху. Щоб переконатися у відновленні слухової функції, потрібно пройти контрольну аудіометрію.

Ускладнення катарального отиту – гнійний отит.
Ускладненнями гнійного середнього отиту можуть бути: хронічний середній отит, мастоїдит, лабіринтит (ураження внутрішнього вуха) і навіть сепсис, абсцес головного мозку, менінгіт, невралгія та парез лицевого нерву, втрата слуху.
Середній гострий отит може виникнути у будь-якому віці, але найчастіше в дітей від 3 міс. до 3 років, оскільки в них несформовані структури в середньому вусі. Якщо такий отит виникає у немовляти, то батьки повинні звернути увагу на такі «скарги»: дитина може терти вушко, рухати голівкою, намагатись притиснути хворе вушко до простирадла, а на обличчі гримаска від болю, дитина дратівлива, постійно плаче, погано спить, не може їсти, у вусі є рідкі виділення. Для того, щоб полегшити біль, перед візитом до ЛОРа або педіатра можна дати малюкові знеболюючий засіб.
Не можна: самостійно без призначення лікаря закрапувати будь-які ліки та гріти вухо.
Лікувати отит у дітей можна тільки за рекомендаціями лікаря! Несвоєчасне лікування може призвести до втрати слуху!

Профілактика отиту:
• Ретельна гігієна рук після повернення з вулиці, чхання або висмаркування носа, після туалету, спілкування з тваринами, перед їжею.
• Важливе чисте прохолодне не пересушене повітря у приміщенні, відсутність пасивного тютюнопаління.
• Кашлевий етикет. Треба навчити дитину кашляти і чхати не в долоню, а у згин ліктя.
• Немовлят на штучному вигодовуванні: ніколи не можна годувати, поклавши дитину на спину. Годувати маля потрібно на руках, у позиції напівлежачи.
• Своєчасне лікування гострих ринітів та фарингітів.
• Видалення аденоїдів, поліпів та інших утворень у носовій порожнині, які порушують дихання.
• Щоб переконатися у відновленні слухової функції після гострого середнього отиту, варто зробити аудіометрію.
• Ризик розвитку гострого середнього отиту можна знизити вакцинацією дітей проти пневмококу (пневмококова кон’югована вакцина), гемофільної палички Haemophilus influenzae типу Б (HiB) та проти грипу.

Важливо знати: 18% хворих на приглухуватість – це наслідок хронічного гнійного середнього отиту.
Цікаво знати: після того, як у Швеції вакцинація від пневмококу була включена до Національного календаря щеплень, кількість випадків гострого отиту в дітей до 5 років знизилась на 42%.