Як вакцинувати від дифтерії дитину?
Згідно з національним Календарем профілактичних щеплень, для вакцинації дітей проти дифтерії, кашлюку, правця на першому році життя можуть використовуватися вакцини як з ацелюлярним (АаКДП) так і з цільноклітинним (АКДП) кашлюковим компонентом. Ці вакцини використовуються для щеплення дітей до 6 років 11 місяців 29 днів.
Вакцинація АКДП (АаКДП) вакциною здійснюється у: 2 місяці, 4 місяці, 6 місяців. У 18 місяців проводиться ревакцинація.
Ревакцинацію проти дифтерії та правця у 6 років проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (АДП), наступну у 16 років — анатоксином дифтерійно-правцевим зі зменшеним вмістом антигену (АДП-М).
Щеплення дітей до 7 років з порушенням Календаря призначаються лікарем з такого розрахунку, щоб дитина встигла одержати чотириразове щеплення проти кашлюку до 6 років 11 місяців 29 днів. У разі неможливості отримати 4 дози вакцини проти кашлюку дитиною до 6 років 11 місяців 29 днів вводять стільки доз, скільки дитина встигне отримати до виповнення їй зазначеного віку.
Дітям, старшим 7 років, та дорослим, які раніше не були щеплені або не мають даних щодо вакцинації, проводять щеплення АДП-М триразово. Ревакцинація дітей віком 15 –18 років, які отримують щеплення поза цим Календарем, здійснюється з мінімальним інтервалом у 3 роки після останнього щеплення для профілактики дифтерії та правця.
Вакцинуватися потрібно лише дітям?
Вакцинація від дифтерії і правця призначена не лише дітям, а і дорослим. Імунітет проти цих хвороб зберігається близько 10 років. Тому необхідна ревакцинація.
Згідно з Календарем щеплень, дорослим роблять планові щеплення проти дифтерії та правця кожні 10 років.
Першу планову ревакцинацію дорослих, які раніше були щеплені, проводять вакциною АДП-М у віці 26 років з подальшою плановою ревакцинацією АДП-М з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення АДП-М.
Якщо в дитинстві не вакцинувалися, або невідомо, вакциновані чи ні, необхідно отримати як мінімум три дози вакцини АДП-М – спочатку перша доза, через місяць – друга, через 6 місяців після другої – третя.
Чи можна одночасно вакцинуватися від дифтерії, кору та грипу?
Так, можна! Вакцини та/або анатоксини можуть бути введені одночасно в різні ділянки тіла або з будь-яким інтервалом між введенням доз відповідно до інструкції про застосування.
Які можливі шляхи передачі дифтерії?
Дифтерія передається повітряно-крапельним шляхом, факторами передачі також можуть бути предмети побуту (посуд, іграшки). Джерело інфекції – хвора людина або носій Corynebacterium diphtheriae, яка виділяє токсигенні штами збудника.
Хто має найбільший ризик захворіти на дифтерію?
Хворіють на дифтерію не щеплені або не ревакциновані люди. Єдиний спосіб захиститися від дифтерії і запобігти розвитку небезпечних ускладнень – вакцинація дітей, згідно з календарем профілактичних щеплень, і ревакцинація дорослих (кожні 10 років).
Що робити при виникненні осередку інфекції?
Для профілактики дифтерії при виникненні осередку інфекції контактні особи залежно від їх вакцинального статусу підлягають негайній імунізації:
- нещеплені особи повинні одержати первинний вакцинальний комплекс (вакцинація та перша ревакцинація) препаратами згідно з віком;
- особи, які підлягають ревакцинації згідно з цим Календарем у поточному році, повинні негайно отримати чергову ревакцинацію;
- особи, імунізовані згідно з цим Календарем, повинні отримати додаткову дозу АД (дифтерійного анатоксину) або АД-М анатоксину залежно від віку, якщо після останнього щеплення проти дифтерії пройшло не менше року.
Які основні симптоми дифтерії?
Симптомами хвороби є: біль у горлі, підвищена температура, наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу, ускладнене дихання та ковтання, висока температура, набряк слизової оболонки носоглотки, збільшення лімфатичних вузлів.
Важливо своєчасно діагностувати хворобу. За своїми клінічними проявами вона схожа на ангіну та інфекційний мононуклеоз. Якщо ви помітили в себе або близьких такі ознаки, негайно зверніться до лікаря. Що раніше встановлений діагноз, то вищі шанси на одужання.
Які є протипоказання до вакцинації від дифтерії та правця?
Перелік протипоказань щодо вакцинації невеликий. За світовими стандартами він не включає легкі застуди з температурою до 38,5°С. Вакцинацію не роблять, якщо є високий ризик серйозної реакції, та при станах, коли імунна відповідь на введену вакцину не сформується:
Гостре захворювання, що супроводжується температурою, вищою за 38,5°С.
Серйозна алергічна реакція (анафілактичний шок) на попередню дозу вакцини чи відома алергічна реакція на один із компонентів вакцини (наприклад, на желатин, неоміцин, курячий білок тощо).
Захворювання і стани організму, при яких після введення вакцини імунітет може не сформуватися (наприклад, в умовах хіміотерапії в онкологічних хворих; при вживанні великих доз стероїдних гормонів; при вживанні ліків, що пригнічують імунітет; при СНІДі).
Вагітні і жінки, які годують грудьми, можуть вакцинуватись від дифтерії і правця. Вагітні жінки для кращого захисту себе і малюка можуть отримати щеплення вакциною АКДП, а якщо вакцинуються за Календарем - вакциною АДП-М. Запитайте у свого лікаря.
Чому важливо, щоб більшість дітей були вакциновані?
Вакцинація на рівні 95% створює бар’єр для інфекції у країні. Якщо 95% людей мають імунітет проти інфекційного захворювання, воно не пошириться територією країни, навіть якщо буде завезене з іншої держави. Такий імунітет називається «колективним». Колективний імунітет захищає дітей, котрим не можна проводити вакцинацію через постійні чи тимчасові протипоказання. Колективний імунітет може бути сформовано лише в результаті охоплення вакцинацією понад 95% населення.
Повний перелік
Всі хвороби
