Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона - 11 квітня

11 квітня 2021 року 794

Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона - 11 квітня

Хвороба Паркінсона (ХП) – це тяжке захворювання головного мозку, при якому спостерігається втрата контролю над рухами.

Своєю назвою ХП зобов’язана французькому неврологу Жану Шарко, який у 19 ст. запропонував назвати її на честь британського лікаря та автора «Есе про тремтливий параліч» Джеймса Паркінсона. Але прояви хвороби Паркінсона вже були описані за тисячоліття до цієї публікації давньоримським лікарем Галеном, в єгипетських папірусах та біблійних манускриптах.
Таке порушення виникає, коли клітини мозку не виробляють достатню кількість хімічної речовини допаміну, що відповідає за рухову активність і це призводить до повільних та нездорових рухів.
У багатьох хворих пізніше виникають проблеми із мисленням, здатністю до засвоювання чогось нового. Першим і найчастішим симптомом у хворих є тремор у стані спокою ‒ м’язи при цьому стають жорсткими, рухи повільними та некоординованими, втрачається рівновага.

За даними ВООЗ у світі понад 10 млн. людей живуть із ХП, другим за поширеністю дегенеративним захворюванням центральної нервової системи після хвороби Альцгеймера. Найчастіше ХП може виникати у людей віком від 50 років та старше (1 випадок на 250 людей). У людей похилого віку (старше 80 років) ХП може уражати кожного десятого. Чоловіки в 1,5 рази більш схильні до захворювання, ніж жінки, але з віком кількість випадків ХП не залежить від статі. Приблизно третина людей із ХП мають ще і симптоми Альцгеймера.

За прогнозами Центру Досліджень Фонду Паркінсона США поширеність захворювання серед американців збільшиться з 930 000 випадків у 2020 р. до 1,2 млн. у 2030 р.

Причина хвороби залишається невстановленою, але відомо, що близько 10% людей із ХП, мали хворих родичів. Було виявлено декілька генних мутацій, які можуть спричинити цю хворобу. З'являється все більше доказів того, що ХП є наслідком інших розладів нервової системи. Сама ХП не смертельна, але її ускладнення можуть бути дуже серйозними.

Згідно з даними Центру з контролю та профілактики захворювань (CDC) США, смерті від ускладнень ХП займають 14 місце від усіх смертей.
Згідно зі статистикою МОЗ, в Україні зареєстровано понад 23 000 людей із хворобою Паркінсона. У м. Києві загальна кількість усіх зареєстрованих випадків хвороби у 2020 р. склала 2571. З них, первинно встановлений діагноз був у 130 осіб. За останні 5 років (2016-2020 рр.) помітною є тенденція зростання кількості хворих на 14,6% з первинно встановленим діагнозом Паркінсона.
Які прояви хвороби Паркінсона?
Симптоми починаються дуже поступово, на одній стороні тіла, а надалі захоплюють обидві сторони.

Спочатку з’являються такі симптоми:
• Тремтіння рук, ніг, обличчя у стані спокою, уповільнення всіх рухів.
• Постава стає сутулою, порушується координація, важко підтримувати рівновагу, тому люди починають завалюватися вперед або назад.

З часом симптоми погіршуються, ходити стає все важче, особливо робити перший крок, зупинитися чи повернутися. Коли хвороба прогресує, деякі хворі раптово перестають ходити, бо відчувають, ніби ноги «приклеюються» до землі, інші ненавмисно пришвидшують свої кроки, щоб уникнути падіння.
• Виникає скутість у руках, ногах, тулубі, тому що м’язи стають жорсткими. Хворим важко повертатися в ліжку, сідати в машину, вставати з низького стільця. Такі звичайні щоденні завдання, як одягання, розчісування волосся, прийом їжі, чищення зубів – займають набагато більше часу.
• Часто люди слиняться, є проблеми із жуванням, ковтанням.
• Часто виникають закрепи тому, що кишківник повільніше переміщує свій вміст.
• Втрата нюху – загальне явище, яке самі хворі навіть не помічають.
• Обличчя у хворих на ХП стає схожим на маску, оскільки мімічні м’язи також стають малорухливими, виникає порожній погляд із відкритим ротом.
• Мова стає тихою, монотонною, із заїканням, важко сформулювати слова та фрази.
• Виникає апатія, депресія, когнітивні порушення.

Як правило, приблизно у третини людей із ХП деменція розвивається на останніх стадіях захворювання.

У важких випадках виникають галюцинації (хворі бачать і чують речі, яких немає), марення (тверде дотримування певних переконань, попри чіткі докази, які їм суперечать), параноя (впевненість, що інші люди хочуть заподіяти шкоду).

Ці психотичні симптоми говорять про втрату контакту із реальністю. Жодні тести не можуть підтвердити діагноз ХП, тому на ранніх стадіях її важко діагностувати. Є багато інших розладів, які можуть спричинити паркінсонізм та викликати симптоми, подібні до ХП (після перенесених інфекцій нервової системи, судинних розладів, при вживанні деяких наркотичних речовин або від впливу токсинів).

Для встановлення діагнозу лікарі використовують неврологічні дослідження, КТ та МРТ.
Лікування. Не існує способу вилікувати ХП, але можна покращити якість життя. Дуже важливо навчитися жити з цією хворобою. На перших стадіях люди з хворобою Паркінсона можуть обійтися без допомоги та догляду інших. Лікарі призначають препарати, які стимулюють вироблення допаміну, замісну терапію левоподу для стимуляції роботи м’язів. Але, на жаль, ХП є невиліковною і все лікування направлене на зменшення симптомів, за рахунок фізіотерапевтичних заходів.
Мета реабілітації: покращити суглобову та м’язову функції. Вправи направлені на зміцнення м’язів, координацію та рівновагу, ходьбу, підйом по сходах, покращення загального стану та навчання більш здорових людей самостійному догляду за собою. При тяжких симптомах та неефективності лікарських засобів, може бути проведене хірургічне втручання з метою вживлення в мозок електродів, які посилають електричні сигнали для стимуляції враженої ділянки. Але ця операція дороговартісна і тільки відтерміновує дегенеративні процеси в мозку.

Ефективними можуть бути прості заходи:

• Продовжувати виконувати якомога більший об’єм повсякденної діяльності.
• Підтримувати регулярну фізичну активність та більше рухатися.
• Спрощувати важкі повсякденні задачі (ґудзики, шнурки замінити на липучки, застібки-блискавки, гачки).
• Відмовитися від використання килимів на підлозі для запобігання спотикання.
• Встановлення поручнів у ванних кімнатам та перил у коридорах, щоб запобігти падіння.

На пізніх стадіях хворі потребують постійної допомоги у виконанні звичайних дій: вживання їжі, купанні, одяганні, гігієнічних процедурах. Особам, які здійснюють догляд, корисно отримати більше інформації про ХП та способах допомоги хворій людині, тому що догляд за такими пацієнтами потребує багато фізичних та психічних сил.
Бережіть себе та своїх близьких.

Посилання на матеріали:

https://www.msdmanuals.com
https://www.parkinson.org/understanding-parkinsons
Ассоциация по борьбе с болезнью Паркинсона (American Parkinson Disease Association, Inc., APDA)
Фонд болезни Паркинсона (The Parkinson's Foundation)
Фонд Майкла Дж. Фокса по исследованию болезни Паркинсона (Michael J. Fox Foundation for Parkinson's
Research)
Американская ассоциация физической терапии (American Physical Therapy Association)

Інформаційні матеріали Повний перелік