ПРЕС-РЕЛІЗ до Всеукраїнського дня боротьби із захворюванням на рак молочної залози – 20 жовтня 2020 року

Інформація до Всеукраїнського дня боротьби

із захворюванням на рак молочної залози – 20 жовтня 2020 року

До Всеукраїнського дня боротьби із захворюванням на рак молочної залози 20 та 21 жовтня 2020 року у Київському міському клінічному онкологічному центрі, Київському міському консультативно-діагностичному центрі та у районних консультативно-діагностичних центрах столиці будуть проходити дні відкритих дверей для раннього виявлення патології молочної залози.  Фахівці Департаменту охорони здоров’я та КНП «Київський міський центр громадського здоров’я» КМДА закликають киянок скористатися нагодою, пройти обстеження молочної залози, проконсультуватися зі спеціалістами у найближчому з перелічених закладів охорони здоров’я

За даними ВООЗ, щорічно у світі діагностується понад мільйон нових випадків злоякісних пухлин молочних залоз. Смертність від цієї патології перевищує 50% від числа всіх хворих.

Серед жіночого населення України рак молочної залози  є найбільш розповсюдженим онкологічним захворюванням, середній вік хворих -  30-50 років. За даними державної статистики, за період 2000-2016 років приріст захворюваності на рак молочної залози досяг 12%. В Україні показник п’ятирічного виживання для жінок з раком молочної залози становить 62%, у країнах Євросоюзу - 83%. Ситуація в країні характеризується не тільки високим рівнем захворюваності, високою смертністю, але й значною кількістю хворих, діагноз яким поставлено надто пізно. Упродовж останніх років серед вперше захворілих виявляється понад 20% із занедбаними формами раку молочної залози. Така ж тривожна картина спостерігається і для інших злоякісних новоутворень органів жіночої сфери – тіла матки, шийки матки, яєчників.

За даними Міського наукового інформаційно-аналітичного центру медичної статистики, у Києві зберігається тенденція до зростання захворюваності на пухлини молочної залози серед жінок, а смертність від раку молочної залози серед жінок у віці від 40 до 44 років випереджає всі інші причини.

Негативні зміни відбуваються на тлі високої гінекологічної захворюваності жінок. Важливим індикатором стану репродуктивної системи жінки є менструальний цикл. У жінок фертильного віку в Україні з 2000 року поширеність розладів менструального циклу зросла на 30,1%. Запальні захворювання статевих органів займають перше місце серед всіх гінекологічних захворювань, що може бути причиною безпліддя. Свою частку у порушення дітородної функції вносять інфекції, що передаються статевим шляхом, ВІЛ-інфекція, штучні аборти, які в Україні і досі залишаються одним з методів регулювання народжуваності. Все це фактори ризику розвитку злоякісних новоутворень молочних залоз. Відомо, що вони включають порушення менструального циклу, ранній та пізній початок менструацій, нерегулярність статевих стосунків, відсутність пологів, пізні пологи, недостатню кількість та надлишок грудного молока, переривання вагітності методом аборту. До числа медико-соціальних факторів ризику з негативною кумулятивною дією відносять активне куріння тютюну, споживання алкогольних напоїв, незбалансоване харчування протягом життя, вживання продуктів, які містять метилксантини (кава, чай, какао, кола). Жінки, у сімейному анамнезі яких реєструвались пухлини молочної залози у родичів І ступеня (мати, сестра, дочка) мають ризик захворіти у 3-5 разів більший, ніж в популяції, але спадкові форми пухлин молочної залози складають менше 5% від всіх випадків хвороби.

Провідну роль у розвитку раку молочної залози відводять порушенням гормонального балансу, зокрема продукції та метаболізму статевих гормонів та гормонів щитоподібної залози. На думку деяких дослідників порушення функціональної активності щитоподібної залози є одним із факторів ризику розвитку раку молочної залози. До таких порушень призводить нестача йоду в продуктах харчування, а також вплив забруднювачів навколишнього середовища, в тому числі тютюновим димом. Недостатність вітаміну D у раціоні жінки підвищує ризик раку молочної залози, яєчників, ендометрію матки, товстого кишечнику та інших захворювань з неконтрольованим ростом клітин.

У 95% випадків рак молочної залози не турбує жінку, а тим часом на першій, нульовій стадії, рак повністю виліковується. Самодіагностика разом з клінічним обстеженням і мамографічним скринінгом - умови раннього розпізнавання раку молочної залози. Самодіагностику слід починати відразу, як у дівчини сформувалися груди. Необхідно раз на місяць оглядати  і порівнювати симетричні ділянки молочних залоз. Робити це краще перед дзеркалом, піднімаючи і опускаючи руки, повернувшись ліворуч, праворуч, дивлячись, чи немає зміни форми молочної залози, втягнення шкіри. Слід уважно оглядати чашечку бюстгальтера на предмет виділень. Добре робити самодіагностику, приймаючи душ, тоді легко оцінити будову молочної залози. Робити це найкраще в так званий холодний гормональний період. Тиждень до місячних і тиждень після них для цього не підходять.

Клінічне обстеження у лікаря-мамолога допомагає виявити пухлини від 4 і більше міліметрів. Його проводять раз у два-три роки, починаючи з 18-20 років, а з 30-річного віку щороку. Мамолог може вивчити всі скарги, оцінити стан, дати певні поради.

Третій крок - інструментальна скринінгова діагностика. Сучасні апарати ультразвукової діагностики (УЗД) дають якісне обстеження. Його роблять з 30-річного віку раз на рік. Мамографія - метод рентгенологічний і дає променеве навантаження, тож до 40–річного віку його не призначають.

Необхідно пам’ятати про профілактичні заходи, спрямовані на формування та підтримку здорового способу життя: раціональне харчування, нормалізацію ваги, відмову від куріння та надмірного вживання алкоголю, достатнє фізичне навантаження та тривале грудне вигодовування.

Дієтична профілактика злоякісних новоутворень вже набула чітких обрисів як найбільш ефективний напрямок протиракової боротьби. На основі багаторічних досліджень Національним Інститутом раку США складено перелік харчових та лікарських рослин, які володіють найбільшою антиканцерогенною та антимутагенною активністю. Матеріали опубліковані у монографії «Продукти харчування  і попередження раку: глобальна перспектива», підготовленій Всесвітнім фондом вивчення раку спільно з Американським Інститутом з вивчення раку. В підготовці цього видання взяли участь провідні спеціалісти з багатьох країн світу. Перелік включає 11 харчових груп:

овочі:

• хрестоцвітні – білокачанна, цвітна, брюссельська капуста, броколі, крес-салат, редька, ріпа, редис, хрін;
• зонтичні – морква, петрушка, селера, кріп, коріандр, пастернак;
• мареві – буряк, шпинат;
• лілейні – часник, цибуля;
• пасльонові – томати, червоний перець, баклажани, картопля;
• бобові – квасоля, горох, чечевиця, зелений горошок, червона квасоля;
• гарбузові – гарбуз, диня;

фрукти: цитрусові (апельсин, лимон, мандарин, грейпфрут, цитрон), абрикоси, персики, яблука, вишні, темний виноград, слива (чорнослив);

ягоди: чорниці, чорна та червона смородина, шипшина, обліпиха, чорноплідна горобина, червона малина, ожина, брусниці, журавлина, суниці (полуниці) та аґрус;

            горіхи: грецький, фундук, кедрові, мигдаль, фісташки;

злаки: пшениця, гречка, овес, ячмінь, рис, кукурудза.

Бережіть своє здоров’я!