Міжнародний день поінформованості про синдром хронічної втоми і фіброміалгію ‒ 12 травня

Міжнародний день поінформованості про синдром хронічної втоми і фіброміалгію ‒ 12 травня

За оцінками, від 836000 тис. до 2,5 млн. американців страждають міалгічним енцефаломієлітом/синдромом хронічної втоми (ME/CFS) та фіброміалгією (FM). Вважається, що у близько 90 % людей з ME/CFS не діагностована. ME/CFS може тривати роками та іноді призводить до серйозної інвалідності. Щонайменше, кожен четвертий пацієнт з ME/CFS прикутий до ліжка і довгий час після хвороби не здатний до повноцінного життя.

Найчастіше цей синдром зустрічається в людей віком від 40 до 60 років, але вражає дітей, підлітків і дорослих будь-якого віку. Серед дорослих частіше страждають жінки, ніж чоловіки.

Міалгічний енцефаломієліт/синдром хронічної втоми (ME/CFS) та фіброміалгія (FM) мають дещо спільне. Згідно з дослідженням, опублікованим в QJM (Міжнародному медичному журналі), як один, так і другий є «захворюваннями, незрозумілими з медичної точки зору, переважно жіночими, що характеризуються тяжкою втомою та широко поширеними відчуттям болю». Оскільки ці захворювання часто виникають одночасно і мають подібний психогенний процес посилення симптомів (психологічна тенденція невірно тлумачити значення звичайних фізичних відчуттів, таких як біль, або втома), багато дослідників та лікарів вважають їх єдиним синдромом, а не двома окремими. Насправді відмінності в симптомах – це всього лише питання ступеня їх вираженості. Наприклад, первинний симптом ME/CFS – це стомлюваність, тоді як FM – це біль, однак біль і стомлюваність виникають при обох цих захворюваннях. Навіть діагностика як ME/CFS, так і FM виконується шляхом виключення (тобто, коли всі інші можливі причини захворювання виключені, будь-яку з цих двох можна звузити). Зазвичай до цих синдромів призводять однакові фактори ризику: стрес, травма, гостре захворювання, порушення сну та перенапруга.

Досі незрозумілою залишається причина появи симптомів цих 2 недугів і немає конкретних лабораторних тестів для прямої діагностики ME/CFS. Серед можливих причин цих недугів часто називають:

• перенесенні вірусні захворювання;
• ослаблення імунної системи;
• стрес;
• гормональний дисбаланс.

Також можливо, що деякі люди генетично схильні до розвитку цього синдрому.

Фактори, які також можуть збільшити ризик:

• генетична схильність;
• алергія;
• стрес;
• екологічні фактори.

Міалгічний енцефаломієліт/синдром хронічної втоми (ME/CFS) та фіброміалгія (FM) мають такі ключові симптоми:

• втома;
• хронічний та поширюючий біль;
• поганий сон;
• запаморочення;
• когнітивні труднощі.

Для того, щоб діагностувати цей синдром, необхідно, щоб значно знижена здатність виконувати звичайні повсякденні дії з втомою зберігалася не менше 6 міс. і не лікувалося знаходженням у ліжку. Міалгічний енцефаломієліт/синдром хронічної втоми є інвалідизуючим та складним захворюванням. Люди з цих синдромом часто не можуть займатися своїми звичайними справами і він вимушує їх час від часу знаходитися в ліжку.

Найгірше це те, що люди, мають сильну втому, яка не знімається відпочинком. Симптоми цих синдромів можуть погіршитися після будь-якої діяльності (фізична або розумова). Це називається нездужанням після навантаження та тривати більше як 24 год. після певного виду діяльності. Люди з синдромом хронічної стомлюваності та фіброміалгією можуть не виглядати хворими. Втім, вони:

• не можуть функціонувати так само, як до хвороби.
• змінюється здатність людей виконувати повсякденні завдання (наприклад, приймати душ або готувати їжу).
• часто ускладнює виконання роботи, відвідування школи та участь у громадському житті.

Деяким людям з ME/CFS не було встановлено діагноз через обмежений доступ до медичного обслуговування та відсутність знань про ME/CFS серед медичних працівників. Захворювання часто розуміють неправильно і деякі медичні працівники можуть не сприймати його серйозно. Тому важлива та необхідна додаткова освіта для лікарів і медсестер, щоб вони були готові своєчасно діагностувати і надавати належну допомогу пацієнтам. Лікарі мають розглянути можливість діагнозу ME/CFS на основі ретельної оцінки симптомів та історії хвороби людини. Також важливо діагностувати та лікувати будь-які інші стани, які можуть викликати подібні симптоми. З огляду на природу і загальні риси між ME / CFS і FM практично неможливо точно визначити, яке саме у вас захворювання.

Хоча, вважається, що від цих симптомів немає ліків, деякі з них можна лікувати або контролювати. Основа лікування ME/CFS зосереджена на керуванні стомлюваністю, і, аналогічним чином, ядро лікування FM зосереджено на полегшенні болю та управлінні ним. ME/CFS іноді слідує за вірусною інфекцією і в цьому випадку іноді призначають противірусні препарати. Крім цього, лікування обох цих захворювань може включати медикаментозну терапію, психотерапію (переважно це когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)).

Деякі зміни у способі життя можуть допомогти зменшити симптоми хронічної втоми та фіброміалгії. Це, насамперед:

• Обмеження або виключення споживання кофеїну, що може допомогти вам краще спати та полегшити безсоння.
• Обмежити або уникати нікотину та вживання алкоголю, інших психоактивних речовин.
• Намагатися не спати вдень, якщо це заважає спати вночі.
• Підтримувати режим сну: щодня лягати спати та намагатися прокидатися приблизно в один і той же час.

Жити з виснажливим хронічним захворюванням (ME / CFS або FM), може бути дуже складно. Тому, якщо ви відчуваєте які-небудь симптоми будь-якого з цих 2 дуже схожих синдромів, зверніться до лікаря.