Автор:Київський міський центр громадського здоров'я КМЦГЗ
Дата публікації документа:03.02.2021
Тип:інформаційні матеріали
Вірус Коксакі: симптоми і профілактика
Останнім часом збільшилась кількість людей, які після карантинних обмежень їдуть на відпочинок у теплі краї. Однак, щороку серед відпочивальників на відомих курортах реєструються випадки зараження вірусом Коксакі. Незважаючи на те, що піковий сезон інфікування вірусом Коксакі в Україні – кінець липня-вересень, КМЦГЗ хоче нагадати про симптоми та профілактику хвороби.
Захворювання, викликане вірусом Коксакі, належать до групи ентеровірусних інфекцій, широко поширених у більшості країн, включаючи Україну. Вірус Коксакі – це група з 30 активних ентеровірусів, що розмножуються у шлунково-кишковому тракті. Найчастіше вірусом Коксакі можна заразитися після купання у водоймах, на морі, курортах, через звичайну воду та їжу. Найбільш схильні до захворювання маленькі діти до 5 років, проте трапляються випадки інфікування і дорослих. Ентеровіруси доволі стійкі до впливу зовнішнього середовища, добре переносять низькі температури, довгий час зберігаються у воді, при кімнатній температурі на предметах здатні жити до 2-ох тижнів.
Джерелом інфекції є тільки людина – хворий або здоровий носій. Підхопити вірус можна двома шляхами:
- крапельним, коли інфікований кашляє, чхає або просто з вами розмовляє;
- фекально-оральним, через забруднену воду чи їжу, рідше через іграшки, посуд, предмети гігієни.
Група ризику щодо інфікування вірусом Коксакі:
- відпочивальники в місцях, де зафіксовані випадки захворювання;
- діти, які відвідують дитячі організовані колективи, де є хворий або носій;
- немовлята, внаслідок недостатньо сформованого імунітету;
- люди похилого віку з фізіологічно ослабленою імунною системою;
- особи з імунодефіцитними станами (онкологічні хворі, ВІЛ-інфіковані тощо).
Інкубаційний період триває від 2 до 10 днів, найчастіше захворювання проявляється на 3-4 день.
У залежності від серотипу вірусу, захворювання може характеризуватися найрізноманітнішими симптомами. Близько половини тих, що заразилися переносять інфекцію безсимптомно. У інших раптово з'являється лихоманка, головні і м'язові болі, біль у горлі, нудота, больові відчуття в животі. Часто хворий може не мати інших симптомів, окрім лихоманки.
Отже, прояви хвороби схожі на більшість сезонних захворювань, тому її важко діагностувати. Проте є головний симптом за яким можна безпомилково визначити вірус Коксакі. Це симптом «рука-нога-язик». Для цього симптому характерна висипка з водяних пухирців, що найбільше локалізуються в ротовій порожнині, між пальцями рук та ніг. За 2 дні пухирці тріскаються і на їхньому місці з’являються неглибокі виразки.
Лікування хвороби, спричиненої вірусом Коксакі, в основному симптоматичне і підтримувальне, специфічної терапії не існує. Якщо хвороба протікає без ускладнень, симптоми зникають за тиждень, у гіршому випадку – за 9-10 днів. Після перенесеної інфекції у хворого розвивається стійкий імунітет.
У деяких випадках можуть виникнути серйозні ускладнення, що вимагають госпіталізації хворого і серйозного лікування: вірусний менінгіт, енцефаліт, міокардит, тощо. На жаль, внаслідок таких ускладнень, захворювання може закінчитися летально. При появі в дитини одного або декількох симптомів захворювання, слід звернутися за медичною допомогою.
Як запобігти зараженню?
На сьогоднішній день вакцини від вірусу Коксакі, втім, як і від інших ентеровірусів, за виключенням поліомієліту, не розроблено.
Щоб мінімізувати ризик інфікування вірусом, необхідно:
- Уникати контактів з тими, в кого спостерігаються симптоми вірусу Коксакі.
- Якщо необхідно відвідати або піклуватись про хворих, використовуйте рукавички і захисну маску, обробляючи висип.
- Мийте руки перед прийомом їжі, після відвідування громадських місць та прогулянок.
- Купуйте продукти харчування тільки в санкціонованих місцях, перед вживанням ретельно мийте овочі, фрукти та зелень.
- Для пиття використовуйте тільки бутильовану або кип'ячену воду.
- Купайтеся тільки в дозволених місцях, не допускайте ковтання води з водойми або басейну.
- Слідкуйте, щоб малюки не тягнули до рота побутових предметів та інших речей.