Що робити, якщо Ви дізнались про своє ВІЛ-інфікування?

Що робити, якщо Ви дізнались про своє ВІЛ-інфікування?

Сьогодні єдиним засобом проти інфікування ВІЛ є профілактика. Люди, які вживають наркотики внутрішньовенно, мають багато статевих партнерів, опиняються в ситуаціях, пов’язаних із високим ризиком інфікування ВІЛ-інфекцією. Потенційну небезпеку становлять порізи використаним інструментом, наприклад поранення голкою. Небезпечним також є і контакт слизових оболонок чи ушкодженої шкіри з кров’ю та іншими біологічними рідинами. Тому, якщо ви усвідомили цю загрозу та її наслідки для себе, рекомендуємо вжити необхідних застережливих заходів, зокрема і до безпечних форм сексуальних контактів.

Антиретровірусна терапія (АРТ) – лікування ВІЛ-інфекції, яке знижує кількість вірусу у вашому організмі (так зване вірусне навантаження). Вчасно розпочате лікування:

• Уповільнює вплив ВІЛ-інфекції на ваш організм, що допоможе зберегти ваше здоров'я.
• Знижує або навіть зупиняє ймовірність передачі ВІЛ статевим партнерам. У деяких людей, які отримують АРТ кількість вірусу в організмі невелика, тому вони взагалі не можуть передати ВІЛ своїм сексуальним партнерам.

Однак, може так трапитись, що ви отримаєте позитивний результат на ВІЛ і звичайно ж цей факт вас може сильно засмутити. Ви можете злитися, ніяковіти, лякатися або соромитися. Це все нормальні реакції на небажану та неприємну інформацію, щодо себе та свого здоров’я. Ймовірно, що згодом ви почуватиметесь краще. Але пам’ятайте, що ви не самотні. Мільйони людей у всьому світі  мають позитивний ВІЛ статус. Це не означає, що ви погана людина, чи ви зробили щось не так.

В Україні вже багато років діє підтримка, консультаційна та необхідна медична допомога для ВІЛ-інфікованих людей. У комплексі це все допоможе вам відчувати себе нормально та продовжувати жити повноцінним життям, підтримувати відносини з дорогою для вас людиною. Окрім цього, існують і запобіжні способи, які допоможуть вам не заразити ВІЛ будь-кого, з ким ви займаєтеся сексом. Тому, навіть, якщо зараз ви почуваєтесь здоровим, лікарі радять якомога швидше звернутися до лікаря, щоб обговорити, як залишатися здоровим. Гаряча лінія Центрів з контролю та профілактики захворювань (CDC) може допомогти вам знайти найближчого до вас лікаря, що спеціалізується на лікуванні.

0-800-500-451 – це Національна лінія телефону довіри з проблеми ВІЛ/СНІД. Вона є безкоштовною та постійно діючою телефонною «гарячою лінією» для загального населення.

Також варто подбати про своє емоційне здоров'я. Слід звернутися до консультанта або терапевта, який навчений допомагати людям з ВІЛ. Існує безліч груп підтримки в Інтернеті, де люди можуть обговорювати свої почуття з людьми, які розуміють, через що ви проходите. Якщо ви ВІЛ-інфіковані обов’язково попередьте про це свого сексуального партнера.

 Як мені говорити з людьми про ВІЛ?

Вам може бути страшно зізнатися про свій позитивний ВІЛ-статус, але такі розмови –важливі. Іноді людині потрібна порада психолога, як краще надати інформацію про своє інфікування партнерові. Також можна покластися в цьому питанні на близьку людину, члена сім’ї, якому довіряєте та який може зберегти конфіденційність розмови. Варто зауважити, що ВІЛ-інфіковані іноді стикаються з несправедливою дискримінацією. Тому варто бути обережним, коли та кому ви повідомляєте свій статус.

Декілька основних порад, які допоможуть вам поговорити з партнером щодо інфікування:

1. Подумайте про зручний час, коли вас не будуть відволікати, місце, де можна розслабитися та усамітнитися. Якщо ви нервуєте, ви можете спочатку обговорити це з тією людиною, яка знає про ваш позитивний статус, з консультантом, або потренуватися, розмовляючи самому із собою. На перший погляд, це може здатися дивним, але практика проголошення слів вголос може допомогти вам зрозуміти, що саме ви хочете сказати і відчути себе впевненіше при розмові зі своїм партнером.
2. Намагайтесь зберігати спокій і пам'ятайте, що ви не єдиний, хто стикається з цією проблемою. Розпочніть розмову у спокійному та позитивному настрої. ВІЛ – це проблема для здоров'я, але це нічого не означає для вас, як особистості, ваших якостей або вашого партнера.
3. Турбуватися про те, як відреагує ваш партнер – це нормально. Розкажіть факти про ВІЛ і СНІД. Існує безліч міфів та помилкових тверджень стосовно ВІЛ-інфекції, тому прочитайте факти та будьте готові відповісти на питання партнера. Скажіть партнеру, що існують ліки, які допоможуть вам прожити довгий час, уникнути передачі або інфікуванню партнера ВІЛ-інфекцією. Застосування презервативів значно знизить можливість інфікування партнера не тільки ВІЛ-інфекцією, але й збудниками венеричних захворювань, вірусних гепатитів.
4. Дбайте про власну безпеку. Якщо ви боїтеся, що ваш партнер може заподіяти вам шкоду, чи образити вас, напишіть електронного листа, текстове повідомлення або зробіть телефонний дзвінок (у крайньому разі, взагалі не говоріть з ним). Якщо партнер погрожує вам і ви вважаєте, що можете опинитися в небезпеці зателефонуйте на національну гарячу лінію з питань домашнього насильства.
5. Намагайтеся не звинувачувати себе під час розмови зі своїм партнером. Якщо під час ваших відносин один із вас отримав позитивний результат, це автоматично не означає, що хтось когось обманював. Щоб виявити ВІЛ-інфекцію, іноді потрібно декілька місяців, а в більшості людей симптоми відсутні роками. Багато людей хворіє ВІЛ протягом довгого часу, не знаючи про це, тому інколи важко сказати, коли і де людина інфікувалась. Найголовніше, щоб ви обоє пройшли тестування. Якщо виявиться, що тільки один із вас ВІЛ-інфікований, поговоріть про те, як захистити іншого від ВІЛ.

Важливо повідомити колишніх партнерів про свій ВІЛ-позитивний статус, щоб вони теж могли пройти тестування.

Чи може ВІЛ вплинути на вагітність?

Немовлята можуть інфікуватися ВІЛ під час вагітності, пологів або годування грудьми, тому всім рекомендується пройти тестування на ранніх термінах вагітності. Якщо у вас ВІЛ-інфекція, антиретровірусні препарати значно знижують ваші шанси заразити дитину. При лікуванні лише 2 з 100 дітей, народжених від жінок з ВІЛ можуть бути інфікованими. Без лікування приблизно 25 із 100 немовлят можуть бути інфіковані.